Sunplaza

За перші 10 місяців цього року з лав ЗСУ дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки повномасштабної війни. Бійці йдуть у СЗЧ (самовільне залишення частини), а також тікають із військових навчань за кордоном.

Про це повідомляє видання Financial Times, наголошуючи, що масштаби цього явища дуже серйозні. На думку аналітиків, нині Київ веде боротьбу за поповнення лав армії на передовій, коли війська РФ захоплюють усе більше території на сході України.

У публікації йдеться про випадок у 123-й окремій бригаді тероборони, сотня піхотинців якої наприкінці жовтня залишили свої позиції у місті Вугледар на Донеччині. Вони повернулися додому, зокрема на Миколаївщину, де деякі влаштували рідкісну публічну акцію протесту, вимагаючи від влади більше зброї та навчання для військовослужбовців.

“Ми приїхали (у Вугледар. – Авт.) лише з автоматами. Сказали, що буде 150 танків, було 20… і нічого, щоб нас прикрити”, – розповів на умовах анонімності офіцер 123-ї бригади.

За даними української влади, дехто з дезертирів 123-ї ОМБр повернувся на фронт, інші переховувалися, а дехто перебуває у слідчому ізоляторі.

Видання пише, що із січня по жовтень 2024 року українські прокурори відкрили загалом 60 тисяч справ проти військових щодо звільнення з посад, а це майже вдвічі більше, ніж у 2022 та 2023 роках разом. Якщо їхню вину буде доведено, їм загрожує до 12 років позбавлення волі.

“Чоловікам призовного віку заборонено залишати Україну, але дехто скористався можливістю відправлення в тренувальні табори в союзних країнах, щоб дезертирувати, перебуваючи за кордоном. Близько 12 осіб щомісяця втікають із військових навчань у Польщі, сказав представник польської служби безпеки на умовах анонімності. Міноборони Польщі переадресувало питання щодо дезертирів українській владі”, – йдеться в публікації FT.

Там додали, що хвиля дезертирства “ще більше погіршує і без того жахливу ситуацію для Києва”. Адже з літа перевага Росії в живій силі на фронті дозволила їй захопити більше території швидше, ніж будь-коли з 2022 року.

“Водночас неспроможність України провести ротацію солдатів із тилу та дати можливість своїм втомленим від боїв військам відпочити призвела до втрат і відлякала людей, які інакше могли б бути призвані”, – заявили військові аналітики.

Офіцер 123-ї бригади розповів Financial Times, що за три роки війни в його підрозділі не було жодної ротації. Зазвичай вона триває чотири тижні, протягом яких солдати повертаються на свою базу, щоб відпочити, тренуватися з новобранцями та ремонтувати пошкоджену техніку.

“Вугледар нікому, в біса, не був потрібен. Місто було перетворено на руїни понад рік тому, тож не було причин піддавати людей небезпеці для його захисту. Їх просто вбивають замість того, щоб дати їм реабілітуватися та відпочити”, – висловився військовий.

Видання підкреслило, що речник 123-ї ОМБр не відповів на запити журналістів про коментарі.

Думку офіцера поділили десятки солдатів у Миколаївській та Запорізькій областях, які розповіли FT, що вони виснажені, розчаровані та мають проблеми з психічним здоров’ям. За їхніми словами, хоча українські мирні жителі не хочуть капітуляції своєї країни, багато з них також не готові воювати.

Збройні сили України нараховують близько 1 мільйона осіб, проте лише до 350 000 беруть участь у чинній військовій службі. За словами офіційного представника Генерального штабу ЗСУ, більшість випадків дезертирства спричинені виснаженням бійців – як піхотинців, так і солдатів-штурмовиків.

“Велика кількість дезертирства робить майже неможливим його контроль з боку правоохоронних органів. Щоб спонукати чоловіків повернутися на свої посади, український парламент 21 листопада проголосував за послаблення правил, дозволивши зняти звинувачення з тих, хто став порушником вперше й пізніше повернувся до своїх підрозділів”, – пише FT.

Народний депутат з комітету з питань оборони Вадим Івченко заявив, що близько 20% дезертирів повертаються в частини. В одній із бригад ЗСУ повідомили, що отримали кілька сотень відповідей після введення чат-бота, за допомогою якого бійці в СЗЧ могли повернутися до служби.

“Оскільки Росія швидко просувається на східному фронті, аналітики попереджають, що Україна втрачає територію, яку, можливо, не зможе повернути найближчим часом. Інститут вивчення війни підрахував, що РФ захопила 2700 кв. км території в 2024 році порівняно з лише 465 кв. км минулого року. Рівнинна місцевість допомагає московським військам на деяких ділянках, як і відсутність українських укріплень”, – зазначили аналітики.

У статті додали, що влада України прагне мобілізувати до війська ще приблизно 160 тисяч чоловіків протягом наступних трьох місяців. Міністр оборони Рустем Умєров запевнив, що в країні припинять примусовий призов, зокрема “облави”, коли офіцери ТЦК нібито силою забирають чоловіків із вулиць до автобусів. Він пообіцяв, що країна перейде до добровільного найму в армію, дозволяючи військовозобов’язаним чоловікам обирати собі бригаду та посаду, щоб вони “мали вибір”.

Водночас союзники України, враховуючи США та Велику Британію, закликають українську владу знизити призовний вік із 25 років і набирати до армії більше чоловіків. Американський чиновник пояснив, мовляв, Вашингтон прагне, щоб Київ знизив вік призову на військову службу в умовах війни до 18 років.

“Проста правда полягає в тому, що Україна наразі не мобілізує або не навчає достатньої кількості солдатів, щоб компенсувати їхні втрати на полі бою, йдучи в ногу зі зростанням війська Росії”, – заявив він минулого тижня.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль цього місяця сказав, що повістки першими отримають ті, хто не сплатив податки. Чинні ж військові швидко звернули увагу, що така стратегія свідчить про те, що так військові служба стане не захистом країни, а формою покарання.

Солдат Богдан, який торік втратив у боях руку і зараз працює армійським водієм між тилом і передовою на півдні України, сказав, що багато його земляків просто блокували війну і забули про жертви, яких зазнала наша армія, щоб гарантувати їм безпеку.

“У мене немає проблем із тим, щоб цивільні могли розважатися, доки армія “є тим, що їм потрібно”. Але ми змушені ходити й жебракувати – дрони, окуляри нічного бачення, гроші на ремонт наших машин”, – сказав військовий.

У тих же українців, що втратили близьких на війні, бажання інших людей жити нормальним життям викликає обурення.

“Навіть не хочу чути, що прості люди втомилися. Вони [солдати] втомилися, а не ми”, – підкреслила Наталія Логинович, яка навесні втратила брата, який служив у 123-й бригаді.