Sunplaza

Народні депутати готують законопроєкт, що зобов’яже торговельні мережі вказувати ціну товару за кілограм або літр, якщо продукція продається в меншій упаковці.

“Щоб оці всі пляшки по 850 мл молока пішли в минуле”, – пояснив народний депутат Дмитро Гурін.

Документ мають зарєструвати вже на цьому тижні. Планується, що відповідна правка буде внесена до статті 15 закону “Про захист прав споживачів”. Вона гарантує право на отримання необхідної і доступної інформації про продукцію.

Водночас закон не заборонятиме пакування меншого об’єму. Проте із зазначенням додаткової інформації, можна буде легко порівняти вартість за еталонну одиницю. Адже зміни стосуватимуться всіх товарів, що міряються літрами, кілограмами, метрами, зокрема квадратними та погонними.

Боротьба зі шрінкфляцією

У такий спосіб нардепи хочуть боротися зі шрінкфляцією.

Шрінкфляція – це приховане підвищення ціни на товар, яке досягається зменшенням ваги, об’єму, кількості чи довжини продукції. Тобто ціна залишається незмінною, тоді як самого товару стає менше. Так виробники створюють у покупців уявну видимість низької ціни на товар.

Дослідження показують, що споживачі помічають зростання ціни більше, ніж зменшення кількості продукту, який купують. Окрім того, як тільки оновлений розмір пакування опиняється на полиці, він уже таким і залишиться, тож у покупців не лишається вибору, як пристосуватися. Звичний для українців “літр” молока вже давно коливається в межах 840-900 мл.

Ще один із прийомів, який застосовують виробники, – випускають продукцію звичних об’ємів чи ваги, але додають до назви позначку на кшталт “супер” чи “мега”. Ціна на такий товар одразу ж збільшується, хоча, по суті, жодних змін не відбулося.

Змінювати вагу чи об’єм продукту не заборонено законом. Неможливо притягнути виробників до відповідальності, якщо на маркуванні товару інформація про вагу чи об’єм вказана правильно.

Відповідно до регламенту ЄС 1169/2011, споживач має право бути поінформованим про характеристики продукту, який він купує. Тому в Європі часто з вартістю товару за конкретну одиницю можна також зустріти вартість за кілограм або літр цього продукту.

У Франції і Німеччині декотрі торговельні мережі навіть розміщують спеціальні інформаційні оголошення, які повідомляють про зміни пакування продукції не на користь споживачів. Тим часом у Південній Кореї виробникам і постачальникам харчів загрожує штраф $7300, якщо вони не повідомляють споживачів про зміну розміру продукту.

Власне, схожі практики й хочуть запровадити в Україні на законодавчому рівні. Проте, на жаль, поінформованість ніяк не вплине на купівельну спроможність українців. Тому зміни, якщо пройдуть два читання в парламенті й отримають підпис президента, насамперед зачеплять рітейл, якому доведеться оновлювати свої цінники під певні стандарти.

Причини шрінкфляцї і її наслідки

Попри те, що зменшення об’єму продукції, переважно є маркетинговим прийомом, вдаватися до нього виробників змушують цілком очевидні причини. Насамперед – зростання витрат на виробництво, як зарплати співробітників, сировину й енергоносії.

Якщо повертатися до “літра” молока, то, як раніше писав БізнесЦензор, молочні підприємства в Україні продовжують потерпати від скорочення поголів’я корів та як наслідок виробництва молока. Це, своєю чергою, призводить до здорожчання продукції на полицях у магазинах. Цінники подекуди зросли на 35%.

Загалом шрінкфляція є симптомом високих темпів інфляції і зростання вартості життя, що спостерігається по всьому світу. Вона наочно ілюструє проблеми економіки буквально в кожного на кухні. Водночас шрінкфляція ускладнює точний вимір зміни цін на товари й інфляції як такої. Проте єдиного бачення як реагувати та керувати цим явищем світ іще не напрацював.

Тому буває, що за офіційними даними інфляція сповільнюється, і здається, що навіть ціни в магазинах на окремі товари не ростуть, але в місячному підрахунку домогосподарств витрати на певну категорію постійно зростають. Тобто, щоб отримати ту ж саму кількість товару, потрібно витратити більше грошей.

Наприклад, у серпні, за даними CBS News, інфляція в США досягла трирічного мінімуму, але це не означає, що ціни перестали зростати. Зокрема через шрінкфляцію американцям доводиться платити більше.

Аналіз фінансової компанії LendingTree показав, що побутові паперові вироби (серветки, рушники, туалетний папір) мають найвищий рівень шрінкфляції. На другому місці опинилися продукти для сніданку.

Понад 70% американців відчули на собі ефект шрінкфляції. Найчастіше його помічають люди з покоління бебі-бумерів, тобто ті, хто народився між 1946 і 1964 роками.

За словами аналітика LendingTree Метта Шульца, шрінкфляція може жорстко впливати на сімейний бюджет, адже до неї складніше підготуватися.

Інфляція в Україні

За даними Державної служби статистики інфляція на вітчизняному споживчому ринку в листопаді 2024 році порівняно із жовтнем 2024-го становила 1,9%, з початку року – 10,4%. Це вдвічі перевищує цільовий показник інфляції НБУ та майже на відсоток більше того, що запланували в бюджеті 2024 року.

У річному вимірі (проти листопада 2023 року) споживчі ціни зросли вже на 11,2%, тоді як у жовтні цей показник дорівнював 9,7%. Тобто інфляція повернулася до двозначної цифри, яку вдалося подолати минулоріч.

Зокрема через пришвидшення інфляції правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку з 13% до 13,5% річних, перервавши цикл зниження, що тривав з липня 2023 року.

“З одного боку, вагомим рушієм зростання цін залишалися наслідки обмеженої пропозиції продовольства внаслідок гірших цьогорічних врожаїв. Очікується, що вплив цього чинника на інфляцію має нівелюватися в наступному році з надходженням нового врожаю. З іншого боку, інфляційний сплеск дедалі більше набуває фундаментальних ознак, що підтверджується подальшим пришвидшенням базової інфляції”, – каже голова НБУ Андрій Пишний.

За його словами, прискорення базової інфляції пов’язане, зокрема, зі збільшенням виробничих витрат серед іншого на електроенергію й оплату праці, а також курсовими ефектами внаслідок послаблення гривні в попередні періоди.

У Нацбанку очікують, що інфляція сповільниться у 2025 році й надалі прямуватиме до цілі 5%.

“У наступні місяці інфляція в річному вимірі, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив чинників з боку пропозиції продовольчих товарів, суттєві бюджетні видатки, значні темпи збільшення заробітних плат і вищий енергодефіцит під час опалювального сезону. Однак надалі інфляція має сповільнитися на тлі поступового поліпшення ситуації в енергосекторі й нарощування урожаїв. Цьому також сприятимуть заходи монетарної політики НБУ й очікуване послаблення зовнішнього цінового тиску”, – пояснює регулятор.

Проте ключовим ризиком для інфляційної динаміки й економічного розвитку в Україні залишається перебіг повномасштабної війни.

Експерти не виключають, що в разі різкого зростання цін виробники пріоритезуватимуть доступність основних продуктів для населення, вимушено скорочуючи розміри товарів, щоб зберегти їхню вартість у межах доступності. Адже навіть використання дешевшої сировини глобально не вплине на ситуацію, бо ж і сировина дорожчає.

Окремо стоїть питання купівельної спроможності українців. Вона навіть до повномасштабної війни була найнижчою у Європі. А після підвищення податків і повернення обов’язкової сплати єдиного соціального внеску для фізосіб-підприємців, за словами членкині комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної, купівельна спроможність українців впаде на 15-20%.

“Тобто маючи ті ж самі гроші, родини зможуть купити менше на 15−20%”, – зазначила вона в інтерв’ю Українським Новинам.