Sunplaza

В Україні, попри сезонне скорочення кількості вакансій, зберігається критичний дефіцит на ринку праці.

Більшість опитаних асоціаціями та кадровими порталами роботодавців заявили про плани відкривати робочі місця у 2025-му й підвищувати зарплати. Однак разом із цим повномасштабна війна тільки посилює нестачу працівників.

Про те, що відбувається на ринку праці, скільки зараз кандидатів на одне робоче місце та що з зарплатами, – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Яка ситуація на ринку праці в Україні

В Україні до повномасштабної війни, у січні 2022-го, на 100 нових вакансій за тиждень розміщували майже 200 резюме (40 381 вакансія проти 79 980 резюме, дані work.ua). Тобто у середньому на одне робоче місце було два кандидати. Вже тоді роботодавці нарікали: інколи знайти працівника практично неможливо. Особливо це важко зробити, якщо потрібен представник робітничої професії.

У січні 2025-го на 100 вакансій за тиждень розмістили всього 168 резюме. І хоча економічна ситуація за роки повномасштабної війни погіршились, разом із тим виник значний дефіцит кадрів. Він пояснюється трьома причинами: мобілізацією, міграцією всередині країни та еміграцією за кордон. Кожен український регіон мав свою економічну особливість. Наприклад, у тимчасово окупованому Енергодарі Запорізької області головним роботодавцем була АЕС. На станції працювали тисячі місцевих жителів. Після переїзду, наприклад, до Києва, професійні навички цих людей найчастіше виявляються непотрібними.

Це призводить до так званого структурного безробіття. Переселенцям доводиться перенавчатись та опановувати нові професії. Однак далеко не кожен може швидко інтегруватись до ринку праці чужого міста. Ще одна проблема: за даними ООН, кількість мігрантів за межами України й надалі зростає. Станом на 16 грудня минулого року вона сягає вже 6,8 млн осіб.

Проте точна кількість біженців невідома. Є частина, яка виїхала в Росію, крім того, в ЄС відбувається подвійний облік. Один біженець може “рахуватись” і в Польщі, де, наприклад, перебував якийсь час, і в Німеччині, куди з часом переїхав.

Центр економічної стратегії (ЦЕС) минулого року підготував аналітичну доповідь, в якій розділили всіх біженців на чотири групи. Виявилось, що лише 16% – це люди із зони бойових дій. При тому серед біженців найбільше жінок віком від 35 до 44 років. Це працездатні жінки, часто з вищою освітою, які виїхали за кордон разом з дітьми.

Лише 10% біженців продовжують працювати на українську економіку (хоча зароблені кошти найчастіше витрачають у країнах перебування). “Чоловіків серед біженців 35%. Частка чоловіків серед біженців суттєво зросла порівняно з листопадом 2022 року, коли вона становила 17%”, – зазначають у ЦЕС.

Дані великих кадрових порталів свідчать про те, що дефіцит на ринку праці скоротився. Хоча насправді йдеться лише про сезонні зміни. “Кількість нових вакансій і резюме скоротилася порівняно з попередніми місяцями, насамперед через сезонний чинник. Водночас у річному вимірі їхнє зростання пришвидшилося, що свідчить про подальше збільшення як пропозиції, так і попиту на робочу силу. Попри певне зростання пропозиції робочої сили, її дефіцит надалі обмежує роботу підприємств”, – зазначають у звіті Національного банку.

Кого найбільше не вистачає та що буде з зарплатами?

Дефіцит кадрів відчуває абсолютна більшість компаній. Наприклад, нещодавнє опитування асоціації ЕБА показало, що лише 4% представників бізнесу не стикалися з наслідками нестачі працівників на ринку. “71% опитуваних відчувають значний дефіцит кадрів, що на 3% нижче, порівняно з результатами попередньої хвилі. 25% відчувають частковий дефіцит, і лише 4% компаній не відчувають дефіциту кадрів”, – пояснюють в асоціації.

Зарплати станом на січень 2025-го:

Нарікають усе на ті самі проблеми: дефіцит, очікування високих зарплат, мобілізація, відтік кадрів за кордон. Нові вакансії відкрили за минулий рік 93% компаній. Тобто бізнес шукає нові кадри. Цього року (попри складність планування в умовах повномасштабної війни) 46% роботодавців зазначили, що очікують на збільшення кількості працівників. І 88% – збільшення розміру зарплат. При тому, підвищення зарплат відбувається не тільки через загальний рівень інфляції, але й задля збереження конкурентоздатності.

Традиційно найбільше не вистачає кваліфікованих робітників. Йдеться про електриків, слюсарів, зварювальників і т.д. Перекіс в освіті в Україні існував упродовж десятиріч, статус професійно-технічного навчання падав, у результаті з роками дефіцит у виробництві лише зростає. А на фоні мобілізації працівників стало критично не вистачати.

Дефіцит кадрів також пояснює і ті галузі, в яких найбільше зросли зарплати. Згідно з даними Держстату (публікуються з затримкою у квартал), найбільше зросли зарплати в галузях: поштова та кур’єрська діяльність (за рік зарплати зросли на 37,4%), будівництво (35,8%) та авіаційний транспорт (35,7%). Найвища середня офіційна зарплата традиційно в IT – 50 752 грн. А найменше платять у культурі (12 478 грн) та у сфері функціонування бібліотек, архівів та музеїв (12 497 грн).

Кадрові портали показують іншу динаміку. Так, судячи з вакансій, найбільше зросли доходи теплотехніків, медичних директорів та управляючих нерухомістю.

У кого найбільше зросли зарплати:

• Управляючий нерухомістю – 70 000 грн (+69%)
• Медичний директор – 45 000 грн (+64%)
• Теплотехнік – 36 500 грн (+62%)
• Кредитний експерт – 23 500 грн (+57%)
• Інструктор в автошколу – 35 000 грн (+56%)
• Керівник мережі магазинів – 31 000 грн (+55%)
• Водій-інструктор – 35 000 грн (+52%)
• Працівник лінії роздачі – 21 000 грн (+52%)
• Організатор – 17 500 грн (+52%)
• Завгосп – 24 000 грн (+45%)

Національний банк у своєму звіті зазначив: зарплати надалі зростають високими темпами через дефіцит працівників. У третьому кварталі номінальні зарплати зросли на 22,3%, а реальні (з урахуванням інфляції) – на 14,2%. У більшості видів економічної діяльності (за винятком освіти й мистецтва) реальні зарплати вищі, ніж у ІІІ кварталі 2021 року (до повномасштабного вторгнення).

Згідно з прогнозами, які закладені до бюджету на 2025-й, середня зарплата цього року має зрости до 24 389 грн. При тому вже зараз кадрові портали показують середню зарплату по країні у 22,5 тис. грн. Найважча ситуація в бюджетній сфері. Мінімалку у 2025-му підвищувати не будуть, тому ті спеціалісти, які насправді отримують мінімальні зарплати (в основному це робітники бюджетної сфери в регіонах), ризикують втратити частину своїх реальних доходів через інфляцію.