Sunplaza

Український актор театру та кіно Богдан Бенюк вважає, що українців чекає не одне потрясіння та величезна чистка всередині різношерстої когорти. В інтерв’ю “Апостроф Lime” Богдан Михайлович відповів на запитання про “свободівців”, розповів, чи збирається йти в президенти, та торкнувся проблем українського кінематографу.

– Пане Богдане, Ви називаєте себе українським націоналістом. В Театрі на Подолі зняли з репертуару усі постановки російських драматургів Булгакова, Чехова, Горького, але в театрі Франка Ви граєте в виставі “Тев’є Тевель“ російського драматурга Григорія Горіна. Чи не хочете відмовитись від ролі в цьому спектаклі? Та чому, власне, в Театрі Франка ще залишилась п’єса російського драматурга?

– Це Ви мене питаєте? Не я ж знімав з репертуару російські вистави з усіх театрів. Це було рішення влади, щоб заборонити російських авторів. Я ж розумію, що це провокаційне запитання. Ви чекаєте, що я буду казати щось з приводу Булгакова і ще якихось авторів. Правильно зробили, що познімали все російське, а щодо п’єси Горіна розкажу такий епізод. Коли мала бути вистава “Тев’є Тевель”, мені зателефонували з театру і сказали, що вистави не буде, бо заборонені всі російські автори. А я просто відповів: “Не буде? То нехай не буде”. Увечері мені телефонує режисер Дмитро Чирипюк, який поставив нашу виставу, зі словами, що треба піднімати якусь думку. А я кажу: “Не треба нічого робити, якщо це є рішення Кабінету міністрів і рішення дирекції, то нехай так буде. Побачимо, що скаже Facebook”. Facebook зробив своє діло. Згодом мені зателефонували з управління Театру Франка і кажуть, що вистава буде завтра. А я такий: “А що сталося?! “. “Горін і Шолом-Алейхем не є російськими”. І вистава повернулася. У Вас помилкова думка, яка пов’язана з “Тев’є Тевель” і Горіним, бо, по-моєму, вони скоріше єврейські, а не російські.

– Чи потрібно взагалі акторам йти в політику? Може, варто обмежитись якимись політичними постановками на сцені, висловити свою позицію у виставах?

– Ви задаєте дивні запитання. Напевно, хочете мене завести. Пам’ятаєте, як Володимир Ленін говорив? Що й кухарка може керувати країною. Я жартую, звісно. Звичайно, це не залежить від того, хто і чим займається. Головне, аби ті переконання і позиція, які є в досягненні мети, щоб бути політиком, переросли і стали потребою тієї чи іншої людини, це нормально.

– Як би Ви оцінили роботу актора Володимира Зеленського та президента України Володимир Зеленського? Де він був кращий: раніше на сцені чи зараз на Банковій?

– Давайте ми дочекаємось, коли закінчиться війна. Поки Зеленський є президентом України, давайте разом з ним будемо робити все, аби перемогти Росію і шмат української землі відібрати у країни-агресорки. І коли це буде при президенту Зеленському, то всі ці нюанси матимуть інший ракурс.

– Про ВО “Свобода“ зараз якось не чути. Знаю, що “свободівці“ захищають Україну в лавах ЗСУ. Але інші політики і воюють, і себе рекламують, думаючи про майбутні вибори. Як Ви думаєте, чи може “Свобода“ пройти в післявоєнний парламент, адже без реклами це буде важко?

– У Вас провокативні питання. Ви ж знаєте, що ВО “Свобода” відмовилася від політичної діяльності, всі пішли воювати. Тільки такі старші люди, як я, не воюють. А коли ми отримаємо перемогу, то тоді побачимо, чи треба нам реклама і яка саме нам буде потрібна. Бо важливішими будуть такі речі: хто бився за Україну, хто був ждуном, а хто політичним зрадником. Все відкриється, тоді почнуться розборки. Хто буде це розбирати – чи ця прокуратура і генеральний прокурор, який сьогодні є, чи хтось інший. Ми маємо пережити величезну чистку всередині нашої великої української різноманітної когорти, бо в нас народ різний, а для того, щоб ми стали єдиними, якісь потрясіння ми будемо ще переживати.

– Чи думаєте Ви знову йти в депутати, а то може й у президенти?

– Я думаю зовсім інакше про одні і ті ж речі: думаю про свою родину та про Україну. О 9.00 молюся за те, щоб менше повбивали наших людей, аби Бог відвернув цю навалу. А про те, що я буду майбутнім президентом чи депутатом, абсолютно зараз не думаю. Я думаю, як зробити так, щоб наша перемога була реальною зараз.

– Ви якось сказали, що вважаєте “загарбниками“ тих українців, які продовжують спілкуватися російською. Але в нас є російськомовні військовослужбовці з Донбасу, які захищають свою батьківщину, і є україномовні жителі Західної України, які ховаються від мобілізації. То ж хто з них патріот?

– Знов це мовне питання! Це з Фаріон вже було! Якщо людина військова вміє керувати дронами і технічно може себе підготувати, то це добре, але вивчити українську мову, спілкуватися і розуміти, що всі ми пізнаємо людину за мовною ознакою і національністю, важливо. Ось і все.

– Наразі українська влада просуває “План перемоги“, “Формулу миру“. А яким Ви бачите закінчення війни?

– Ми не читали того плану! Ми не знаємо його, тому що той план, який сказав Зеленський з п’яти пунктів, він є зрозуміло зашифрований. І ми не можемо нічого судити і його обговорювати. Бо для української нації це один план, а для Євросоюзу і для наших партнерів, які допомагають, — це інший план.

– Нещодавно вийшов фільм “Хазяїн 2“ за Вашої участі. У чому актуальність цієї стрічки?

– Це кіно однозначно варто дивитися. Фільм глибокий, подивившись, пригадаєте, які настрої були 24 лютого 2022 року в перші дні повномасштабного вторгнення. Головний герой Терентій Пузир долає чимало труднощів, аби врятувати односельців у непрості часи.

– Раніше вважалося, що російське кіно має більше шансів на існування. Після усіх глобальних потрясінь яка Ваша думка щодо українського кіно? Яких фільмів наразі не вистачає українському телебаченню?

– Українському телебаченню просто-напросто не вистачає українських фільмів. Наприклад, перша прем’єра нашого “Хазяїна” на тому каналі, який нас показував, відбулася об 11 годині ввечері, через тиждень показали об 11 годині дня. А прайм-тайм зовсім інші має цифри.

– А як бути з фільмами та серіалами про війну в Україні? Тут варто пригадати фільми “Юрик“, “Буча“, які викликали скандал у суспільстві. Як вважаєте, маніпулятивне жонглювання фактами і надалі матиме місце на українських екранах? Як цього уникнути?

– Є у нас Державне агентство України з питань кіно і є Міністерство культури, вони відділилися і хай ці питання контролюють. А якщо кричущі порушення відбуваються, то нехай вони отримують певну оцінку, відповідальність мають нести ті, хто допустив такий показ і зняв такі фільми. А загалом усім людям потрібно цементувати стосунки та шукати ті паростки, які в майбутньому будуть давати нам плоди. Мудро треба підходити до будь-якої теми та проблеми, аби не образити тих людей, які в переважній більшості витрачають свою енергію, аби захистити нашу Україну.